Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
паскудити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
паскудити — куджу, диш, Пр. 1. Покривати брудом; бруднити; оскверняти, опоганювати когось або щось; чорнити когось, соромити. 2. Випорожнятися (про тварин). Коровы выходили зо стайні й паскудили по дорозі … Словник лемківскої говірки
гидити — джу, диш, недок., розм. 1) неперех. Випорожнятися. 2) перех. Паскудити, бруднити. 3) перех., перен. Паплюжити, плямувати … Український тлумачний словник
мамулити — у/лю, у/лиш, недок., заст. Бруднити, паскудити … Український тлумачний словник
паскудження — я, с. Дія за знач. паскудити … Український тлумачний словник
перепаскуджувати — ую, уєш, недок., перепаску/дити, джу, диш, док., перех., розм. Паскудити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
спаскудити — джу, диш, перех., розм. Док. до паскудити 1), 2) … Український тлумачний словник
ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… … Словник синонімів української мови
опоганювати — опоганити 1) (робити що н. поганим, нечистим), опаскуджувати, опаскудити, паскудити, поганити 2) перен. ганьбити, неславити, оскверняти … Словник синонімів української мови
випаскудити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
